Поговори зі мною. Микола Семенюта
Микола Семенюта, 30 років, місто Чернівці, помічник кухаря.
Детальніше про проєкт «Поговори зі мною».
-
10:52, 16 вересня, 2024
У дитячому будинку від перших днів народження. 23 роки прожив без родини.
Біологічні батьки відмовилися від Миколи одразу після народження, бо він має інвалідність. Вони злякалися діагнозу та зникли назавжди. Життя в інтернаті він сприймав як даність. Але найбільше хлопця гнітила самотність. Особливо боліло під час шкільних канікулів, коли деяких дітей батьки забирали додому або ж хоча б приїжджали відвідати.
Він мріяв швидше вирости й відповідати сам за себе, йти куди й коли він хоче, купувати собі те, що хоче. Але на повноліття Миколі поставили діагноз «розумова відсталість», що означало повну залежність від призначеного опікуна. Ця звістка шокувала хлопця, але він не здався — він довів, що лікарі помилилися.
«Коли мене у 23 роки назвали сином — це був найщасливіший момент мого життя»
Микола шукав шляхів порятунку та вірив, що його життя зміниться, якщо він знайде родину! І йому випала така можливість. Одного разу до його інтернату завітав уповноважений президента України з прав дітей, який розказав про мрію Миколи у соцмережах. Тоді родина не знайшлася, але знайшлися друзі. Так Микола вперше в житті поїхав до табору, а після — прийняв одне із найскладніших життєвих рішень — переїхати до будинку для літніх людей. Для нього, як для людини з інвалідністю, це була єдина альтернатива інтернату та його режиму.
Миколі зрештою вдалося знайти родину, і хоч його назвали сином вперше у 23 роки — він вважає це найщасливішим моментом у своєму житті. Його прийомна мати передала хлопцю свою любов до кулінарії, і тепер вдома його називають «віртуозом налисників».
Зараз Микола працює помічником кухаря й мешкає самостійно. Чи вважає себе Микола щасливцем? Так! Чи зупинився він, бо його мрії здійснилися? Ні! Тепер у нього нова мрія — він хоче створити власну родину.
Переглянути відео:
Поділитись: